12 тур Гранд ліги Львова. Огляд під мікроскопом (відеоогляди)

І 12-й тур чемпіонату з футзалу на відкритих майданчиках серед аматорських колективів в Гранд Лізі Львова не вніс ясності в боротьбі за золоті медалі першості, адже тріо лідерів здобули синхронні перемоги і тому розрив у два очки продовжує зберігатися.

 

Відповідно усе найцікавіше в чемпіонаті переноситься на заключні 4 тури, коли всі лідери зустрічатимуться між собою. Вже в наступному турі відбудеться перше з цих протистоянь, проте зараз ми зосередимо увагу на матчах 12-го туру, який пройшов цієї суботи. Якщо поглянути на результати матчів, де зустрічалися лідери першості, то може здатися, що в двох з цих матчів команди здобули легкі перемоги, проте це твердження не відповідатиме дійсності, оскільки у всіх матчах точилася рівна та безкомпромісна боротьба практично увесь час. Варто зазначити, що «Максимус» та «Бастіон» здобули вольові перемоги, тобто по ходу зустрічі їм доводилося відіграватися, що також підкреслює наскільки важко далися їм перемоги.

У звітному турі команди відмітилися досить низькою результативністю: у чотирьох матчах було забито лише 18 м’ячів (4,5 м’ячі за гру). Таку низьку результативність можна пояснити тим фактом, що в 12-му турі було зафіксовано досить рідкісний для футзалу результат 0:0. Команди не забивали м’ячів завдяки використанню тактики в 5 польових гравців, двоє гравців змогли забити у порожні ворота суперників. В турі не було призначено пенальті чи дабл-пенальті, один м’яч було забито завдяки автоголу. Продовжив свою гольову серію Володимир Іляш, який забиває вже в десятому матчі поспіль. Проте було перервано гольову серію Ореста Патька, якого вдалося стримати металістам. Нагадаємо, що наступну гру Володимир Іляш проводитиме саме проти металістів, тому цікаво буде побачити, чи зможуть вони стримати ще й Володимира. В турі не було забито жодного хет-трика, лише троє гравців відзначилися дублями – Віталій Багряк з «Бастіону» (це вже четвертий дубль Віталія в цьому сезоні), Володимир Гриник з «Максимуса» (це вже третій дубль Володимира) та Василь Денис з «NG Metal» (четвертий дубль Василя). Як ми уже зазначали, в турі зафіксовано дві вольові перемоги, ними відмітилися гравці «Максимуса» та «Бастіону», і саме ці команди мають найбільше вольових перемог в сезоні – кожен з колективів вигравав по 3 матчі, поступаючись в рахунку по ходу поєдинку. В турі зафіксовано 2 перемоги з перевагою однієї з команд в 3 чи більше голів, лідерами в цій номінації є «Бастіон» та «NG Metal», на рахунку яких по 5 таких перемог в сезоні. Варто відмітити, що в другому колі обидва ці колективи перемагають своїх суперників лише з перевагою в 3 чи більше голів. Загалом в 12-му турі команди задіяли 85 гравців, що стало найвищим показником у звітній першості. Арбітрами було показано 9 жовтих карток та одну червону, що є одним з найвищих показників чемпіонату, проте сподіватися, що наприкінці першості команди демонструватимуть дисципліновану та толерантну гру, не доводиться. Отож, зупинимося на кожній грі детальніше, намагаючись зосередитися на аналізі перебігу подій на майданчику, не вдаючись до детального переповідання усіх моментів, які виникали під час матчів.

«Максимус» - «Fujikura» - 4:3 (2:2)

Голи: Іляш 6’ (Сергієнко), Михалюньо 9’, Гриник 18’ (Сергієнко), Гриник 29’ (Сергієнко) - Танечник 2’ (Якимов), Якимов 12’, Галамага (автогол) 30’ (Танечник).

Попередження: Задорожний А. 14’, Стегніцький 26’.

Вилучення: Когут 29’ (друге попередження).

«Максимус»: Жезло, Галамага, Гриник, Іляш, Кушла, Михалюньо, Москвитин, Сергієнко, Сікач, Хіреш.

«Fujikura»: Бурмас, Мірзаєв, Буцик, Задорожний А., Когут, Сагайдак, Стегніцький, Танечник, Якимов.

Гравець матчу: Гриник («Максимус»).

Звітний матч для гравців «Fujikura» був дещо схожим на їхній попередній матч проти «Бастіону», коли кабельники володіли ініціативою, створювали гострі моменти, проте під кінець зустрічі їм не вистачило довжини лавки запасних, тому довелося змиритися з поразкою. Так само в цій зустрічі вони старалися першим номером, часто загострюючи ситуацію на полі, проте максималісти не мали намірів притискатися до власних воріт, тому весь перший тайм команди провели на зустрічних курсах, м’яч практично не затримувався в центрі майданчика, тому вболівальники побачили цікаву відкриту гру з чотирма забитими м’ячами. Відмітимо, що кабельники по ходу поєдинку вигравали у своїх суперників 1:0, проте Володимира Іляша не вдалося стримати ще жодному супернику, не вдалося це й кабельникам, адже саме Володимир відновив статус-кво для своєї команди вже на 6 хвилині зустрічі. Другий гол максималістів став сукупністю кількох факторів, завдяки яким круглий опинився в сітці, - це й довга націлена передача на Ярослава Михайлюня, це невдалий вихід з воріт Мар’яна Бурмаса, це й непорозуміння між захисником кабельників та голкіпером, через що після не надто сильного удару Ярослава круглий закотився в сітку воріт противника. Зрівняли рахунок в зустрічі підопічні Володимира Когута «завдяки» гольовій передачі Андрія Жезла, який помилився під час розіграшу біля власних воріт, і подарував м’яча Оресту Якимову, якому промахнутися було важче, ніж забити. Таким чином після першого тайму бойова нічия 2:2, яку можна назвати закономірною, оскільки на майданчику панувала рівна боротьба колективів.

У другому таймі малюнок гри дещо помінявся. Розуміючи, що втрачати залікові бали не можна, максималісти збільшили тиск на ворота суперників. Тепер вже у них стало виникати більше моментів, було помітно, що вони не мали бажання переводити матч в нервову кінцівку, тому вже з початком другого тайму вони взялися за облогу воріт кабельників. І якщо перший момент не зміг реалізувати Олег Кушла, то вже буквально в наступній атаці Володимир Гриник чисто по-футзальному розібрався зі захисником та воротарем «Fujikura», забивши лівою ногою в нижній кут воріт дуже важливий гол. Тепер вже кабельники опинилися в ролі наздоганяючих, тому вони перейшли в атаку більшими силами. Проте сказати, що ініціатива перейшла до них не можна, на майданчику й надалі точилася рівна боротьба з великою кількістю гольових моментів. В цей період дуже добре зарекомендували себе голкіпери обох команд, які зводили нанівець усі спроби команд змінити рахунок на табло. В такому руслі тривав поєдинок до 29-ї хвилини, коли виник найбільш спірний та ключовий момент зустрічі – після прострілу гравця «Fujikura» м’яч влучив в руку граючому тренеру максималістів Олегу Галамазі в штрафному майданчику. Арбітри не трактували це як пенальті, дозволивши гравцям продовжувати поєдинок, а круглий відскочив до Володимира Гриника і той влучив в порожні ворота кабельників. Не будемо займатися коментуванням дій арбітрів, проте зазначимо, що вони могли зупинити поєдинок в момент, коли всі гравці «Fujikura» сигналізували про дотик рукою до м’яча, щоб погасити ті емоції, які виникли на полі. Таким чином, м’яч би не влучив у ворота кабельників, і це би не так сильно вплинуло на характер претензій, які вони висловлювали. Проте сталося, що сталося, максималісти повели в рахунку 4:2 і ще за мить емоційний Володимир Когут отримав повторне попередження, що автоматично означало його вилучення з поля. Тому залишок часу кабельники були змушені догравати в меншості, проте навіть в такій ситуації вони не опустили рук і змогли відіграти один гол завдяки активній грі попереду Романа Танечника, який змусив помилися Олега Галамагу, спрямувавши м’яча у власні ворота. Таким чином, 4:3 дещо скандальна перемога максималістів, хоча по грі вони виглядали трішечки цікавішими за своїх суперників.

Тепер на максималістів очікує головне випробування першості – матч проти металістів, які йдуть пліч-о-пліч з ними, в цьому протистоянні ми отримаємо відповідь на запитання, хто залишиться головним конкурентом фортечників на перше місце. Невідомо, чи гри, яку вони показали проти кабельників, буде достатньо проти команди Василя Дениса, адже останні показують досить змістовний футзал в останніх поєдинках. Цю свободу поблизу воріт Андрія Жезла, яку часто отримували кабельники, можуть не пробачити металісти, тому Олегу Галамазі треба щось придумати, щоб зміцнити гру в захисті, адже наразі це є ахілесовою п’ятою максималістів, якою ледь не скористалися підопічні Володимира Когута. Звичайно, варто очікувати появу на полі Віталія Патуляка та братів Баранців, проте вони тяжіють більше до атаки, де й все досить добре в максималістів. Що ж до кабельників, то волею жеребу їм довелося в перших трьох зустрічах другого кола зустрітися з усіма фаворитами цієї першості, тому й не дивними є їхні три поразки поспіль. Проте у звітній грі їм не має бути соромно за результат, адже на відміну від попередніх двох поєдинків вони боролися до кінця, і навіть при певних обставинах могли розраховувати на залікові бали. Тепер на них очікує дещо простіший графік поєдинків, тому будемо надіятись, що вони дограють чемпіонат як і належить одним із найдосвідченіших колективів Гранд Ліги, борючись за перемогу в кожному з матчів, які їм належить провести.

«CoreValue» - «NG Metal» - 1:4 (0:1)

Голи: Кольцун 15’ (Маринюк), Денис 19’ (Маринюк), Цюпка 22’ (Хавер), Денис 25’ (Кольцун) - Москвін Є. 24’ (Дудаш).

Попередження: Патько 20’, Москвін Є. 28’ - Денис 4’, Кольцун 14’, Русецький 14’.

«CoreValue»: Петрушка, Баран, Блащук, Дудаш, Зінич, Ліщинський, Москвін Є., Патько, Свищ, Тедіков.

«NG Metal»: Русецький, Денис, Маринюк, Кольцун, Чеботарьов, Савін, Хавер, Горбатий, Кіндратів, Цюпка.

Гравець матчу: Цюпка («NG Metal»).

Від протистояння між айтішниками залежало хто з команд і за що продовжить боротьбу у звітній першості. Команді Василя Дениса не можна втрачати очок, якщо в їхні плани входить боротьба за пальму першості, а гравцям «CoreValue» необхідна була перемога для того, щоб у них залишались хоча би теоретичні шанси на боротьбу за чемпіонство. Попередня зустріч цих команд завершилась нічиєю, цей матч був по-футзальному цікавою боротьбою двох тренерів-тактиків, які не змогли виявити переможця. На звітну гру металісти вийшли без своїх професійних гравців, які вже проходять збори зі своєю командою, проте на їхнє місце було дозаявлено інших гравців, які в минулому грали на професійному рівні. Тому можна стверджувати, що плюс-мінус склади команд не зазнали суттєвих змін, і нас очікує друга серія цікавого протистояння. Відразу відмітимо повернення після важкої травми ноги на майданчик Олександра Дудаша, який цієї суботи вперше вийшов на поле. На жаль, граючий тренер айтішників Євген Москвін не зміг залучити до матчу братів Малецьких та Любомира Смагу, що значно звужувало поле для маневру для тренера. В металістів практично увесь склад команди був на майданчику, відсутнім був лише Василь Кефа, який здорово зарекомендував себе під час попередніх ігор.

І відразу з початком матчу стало помітно, що Василь Денис дещо змінив тактику своєї команди. Хоча команда старалася більше тримати м’яча, нагнітати обстановку поблизу воріт противника, володіти територіальною ініціативою, але при втраті круглого вони відразу поверталися до своїх воріт, не вступаючи в пресинг на чужій половині поля. Таким чином, металісти не створювали вільних зон для швидкого Ореста Патька та Ко, якими дуже вправно ті користалися в попередній грі. Така тактика стала запорукою успіху металістів, адже айтішники виявилися не готовими позиційно атакувати суперника, тому в першій половині гри практично не було створено гострих моментів біля воріт Назарія Русецького. Ще одною запорукою успіху команди «NG Metal» стала вдала гра в захисті, головним каменем якої був Роман Кіндратів. Цей досвідчений гравець дуже вдало читав гру айтішників, їхні передачі через штрафний майданчик дуже часто перехоплювались Романом. Що також варто відзначити в грі Романа – це вдалий та спокійний вихід з оборони в атаку. Вже на початку матчу айтішники зрозуміли, що перехопити м’яча під переходу металістів від захисту до нападу дуже важко, тому вони рідко затримувались біля чужих воріт, щоб вступити у відбір. І останнім фактором перемоги команди Василя Дениса стала гра Назара Цюпки. Цей гравець виграв усі свої єдиноборства у звітній грі. Ніхто зі суперників так і не зміг нав’язати боротьби Назару на жодному клаптику поля, він вдало діяв як в обороні, так і в атаці, часто виконуючи роль стовпа. Незважаючи на свої гренадерські антропологічні дані, Назар дуже часто змушував помилятися суперників своїми нестандартними діями, оскільки ніхто не знав, чого чекати від нього в кожному наступному моменті. Звичайно, три з чотирьох голів у матчі в складі металістів забила четвірка Василя Дениса, проте інша четвірка виконала роль такого собі андердога – вони абсолютно нічого не дозволяли зробити супернику, який старався більше атакувати при присутності цієї четвірки на полі.

Зі забитих голів хотілося би відмітити перший гол в зустрічі Сергія Кольцуна, який потужним ударом здалеку лівою робочою ногою поклав м’яча поруч зі штангою. Гол виявився красенем, такі голи називають такими, «що не беруться». Цим голом Сергій відкрив лік своїм голам у літній першості, а також став подарунком з нагоди народження напередодні донечки в Сергія. А також слід відмітити гол айтішників, який вийшов не менш шедевральним – після накидання від Олександра Дудаша м’яч забив Євген Москвін ударом в один дотик.

Загалом металісти здобули заслужену, проте нелегку перемогу 4:1 і продовжують гонку за «Бастіоном», готуючись до протистояння з «Максимусом» в наступному турі. Чи зможе Василь Денис підготувати якийсь сюрприз в тактичному плані і в наступній зустрічі – покаже час, а нам залишається очікувати на цю цікаву дуель двох претендентів на золоті нагороди першості. Що ж до айтішників, то вони показали також цікаву гру, багато елементів гри їм вдавалися, проте цей день був явно не їхнім. Вони боролися до самого кінця, використовували тактику гри в 5 польових гравців, мали кілька гольових моментів, проте перебудуватися під час гри під тактику металістів їм не вдалося, як і не вдалося нав’язати силову боротьбу супернику. Тепер на них очікує досить складне завершення сезону, проте гандикапу, який вони собі створили, їм має хватити для четвертого місця першості.

«Бастіон» - АК «Старява» - 5:1 (0:0)

Голи: Кузик 18’ (Легчанов), Багряк 20’ (Цимбаляк), Любуська 23’ (Кузик), Багряк 24’ (Стасюк), Кікоть 30’ - Гнатів 16’ (Коваль).

Попередження: Кулик 22’.

«Бастіон»: Стасюк, Савич, Багряк, Іванишин, Косий, Кулик, Лаба, Легчанов, Любуська, Цимбаляк, Кікоть, Кузик.

АК «Старява»: Михалець, Білоус, Бішко, Буньо, Гнатів, Ковалишин, Коваль, Лесько, Матис, Палиг, Радько, Фролов, Чорний.

Гравець матчу: Багряк («Бастіон»).

В даній зустрічі фортечникам конче потрібна була перемога, адже обидва суперники перемогли у своїх матчах, тому хоча би на годинку-другу, але вони посунули лідера з першої сходинки в турнірній таблиці. Приємним сюрпризом для вболівальників була присутність в складах обох колективів енергетиків – головний тренер підсилив «Бастіон», а двоє новоспечених гравців Андріан Гнатів та Володимир Буньо зіграли за АК «Старяву». І вже під час матчу було видно, що фізичний стан цих двох гравців дещо вищий за стан їхніх партнерів по команді, адже вони встигали виконати дещо більший об’єм роботи за своїх колег. Також відмітимо відсутність досвідченого голкіпера старявців Ігоря Пунди, який пропускав гру через травму.

Весь звітний поєдинок пройшов у схожому стилі – від першої і до останньої хвилини гри обидві команди старалися діяти на зустрічних курсах, відповідати атакою на атаку. Але різниця в характері атакувальних дій обох команд була відчутною: фортечники намагалися розігрувати м’яч, доводити його до вільного партнера, багато комбінували та постійно нагнітали ситуацію біля воріт Володимира Михальця. В той же час старявцям абсолютно нічого не вдавалося попереду. Вони переходили через центральну лінію поля, а далі губилися в зональному захисті суперника. Практично завжди їхнім передачам в атаці бракувало точності, проте це не настільки вина самих старявців, як вдала і розумна гра фортечників у захисті власних воріт. І хоча перша половина зустрічі завершилась без забитих голів, проте в другому таймі все стало на свої місця. Навіть коли на початку тайму підопічні Юрія Хавера вийшли вперед завдяки потужному пострілу від Андріана Гнатіва, сторонньому вболівальнику було видно різницю в класі команд, і це означало, що рано чи пізно ця різниця дасться взнаки. Саме так і сталося через дві хвилини, коли зразкову комбінацію розіграли досвідчені Валерій Легчанов та Андрій Кузик, який вдало пробив після накидання Валерія з кутового удару. Гол-красень, який став вже третім в даній першості, який забивають в подібному стилі. А після цього на майданчику відбувався бенефіс гол-машини чемпіонату Віталія Багряка. Невідомо, чи якась з команд придумає протидію цьому форварду, проте в другому таймі він зробив дубль, поцілив у поперечину і ще кілька разів опинявся на зручній позиція для замикання передач партнерів. Саме така чудова фізична форма Віталія дає змогу фортечникам й надалі почуватися в безпеці, оскільки навіть самотужки цей форвард може вирішити долю будь-якого матчу.

А звітна зустріч закінчилася переконливою перемогою підопічних Ігоря Кудінова, який в цей день не виходив на майданчик, вдало керуючи підопічними з лави запасних. Цей матч ще раз продемонстрував серйозність намірів фортечників на перемогу в чемпіонаті, вже черговий суперник нічого не може протиставити їм в частині комбінаційних та командних дій на будь-якому клаптику поля. А старявці, попри свою поразку, не позбулися шансів поборотися за п’яту сходинку першості, адже їхній конкурент за цю сходинку «Fujikura» також зазнала поразки в 12-му турі. Піднятися вище та опуститися нижче вже напевно не вдасться підопічним Юрія Хавера, тому їм не залишається нічого іншого, як зосередитися на цій локальній задачі, та вже починати готуватися до зимової першості.

«Меркурій» - GTL - 0:0 (0:0)

«Меркурій»: Кадира, Вишиваний, Галах, Залізняк, Лень, Науменко, Паращин, Приходько, Тодощук Н., Федорчук, Ленько.

GTL: Сіньков, П’ятковський, Куньський, Лаврін Ю., Лаврін Я., Романишин, Хомченко, Хохлов, Шокарєв.

Гравці матчу: Кадира («Меркурій»), Сіньков (GTL)

Матч аутсайдерів звітної першості був останнім в програмі 12-го ігрового дня, проте навіть у цій грі була присутня інтрига та мотивація для обох команд – цей матч мав дати відповідь на запитання, яка з команд залишиться на останній сходинці першості, і піднятися з неї буде дуже важко до самого завершення чемпіонату. На жаль, відповіді на дане запитання ми так і не отримали, так само як і не побачили, що якась з команд надто прагнула перемогти у звітній зустрічі. Як зазначив один з учасників звітного матчу, це протистояння стало матчем воротарів, які зіграли значно краще за своїх партнерів в полі.

Більшість часу на ігровому майданчику точилася рівна позиційна боротьба, здебільшого в центрі поля, обидві команди намагалися комбінувати в атаці, проте в більшості випадків неточні передачі руйнували всі старання команд.

В першій половині зустрічі більш гострішими були атаки планетарних, як завжди найбільше старався Іван Вишиваний, проте й логісти мали кілька гострих випадів, в яких варто відзначити Олексія Хохлова та Юрія Лавріна. В другому таймі вже більше володіли ініціативою підопічні Ігоря Романишина, небезпечні моменти були в Івана Куньського та Олексія Хохлова, хоча не можна не згадати і старання гравців «Меркурію», в одному з епізодів Юрій Ленько поцілив навіть в поперечину воріт Олександра Сінькова, проте усі потуги команд забити хоча би один м’яч у звітній грі не увінчалися успіхом. Залишається лише гадати, чому жодна з команд не ризикнула під кінець зустрічі і не використала тактику гру в 5 польових, оскільки по великому рахунку і втрачати не було що кожній з команд. Тому загалом підсумком рівного та дещо нудного матчу стала закономірна нульова нічия, завдяки якій обидві команди продовжують суперечку за передостанню сходинку турнірної таблиці.

Символічна збірна туру: Кадира («Меркурій») – Кіндратів («NG Metal»), Гриник («Максимус»), Багряк («Бастіон»), Цюпка («NG Metal»).

Прес-служба АФЛ