«NG Metal» - новий чемпіон. Огляд туру Гранд ліги під мікроскопом (відеоогляди)

Ось і завершився ще один розіграш Гранд Ліги Львова з футзалу на відкритих майданчиках серед аматорських колективів. І після його завершення ще одна команда вписала своє ім’я в перелік команд, які здобували цей заповітний трофей.

 

Цього разу після кількарічного домінування «Галицької Здоби» на найвищу сходинку п’єдесталу піднялася відносно молода команда, яка лише втретє брала участь в розіграші Гранд Ліги Львова, - «NG Metal», головними рушійними силами якої є тренер команди Василь Денис та її капітан Мар’ян Маринюк. І знову злий геній переслідує команду «Бастіон», яка вважалася головним фаворитом цього розіграшу, і яка практично від першого туру була на чолі турнірної таблиці, проте в останньому турі поступилася металістам, в результаті чого зайняла другу сходинку чемпіонату.

Це вже не вперше команда Володимира Партина зупиняється за крок від омріяної перемоги, проте вирішальний матч фортечники провели не на тому рівні, який би міг гарантувати їм цьогорічне чемпіонство. Також в останньому турі відбулося ще два поєдинки, після яких турнірна таблиця набула остаточного вигляду. Незважаючи на практично відсутню мотивацію команд у цих двох матчах, на полі точилася гостра та безкомпромісна боротьба від першої й до останньої хвилини, жодна з команд не хотіла завершувати чемпіонат на мінорній ноті, тому загалом вболівальники не можуть бути незадоволеними, що в цей день відвідали СК «Електрон». В цьому огляді ми зосередимо увагу на статистичних даних останнього 16-го туру та зробимо короткий огляд трьох поєдинків, які відбулися в рамках цього туру, більш розширений аналіз чемпіонату, виступів кожної з команд в ньому та розгорнуті статистичні дані очікуйте в наступних наших оглядах, які вийдуть дещо пізніше.

Отож, в 16-му турі команди в трьох поєдинках забили 24 м’ячі (в середньому по 8 м’ячів за гру, що стало повторенням рекордного 6-го туру по середній результативності команд). З цих м’ячів 2 було забито, використовуючи тактику в 5 польових гравців, 2 було забито в порожні ворота. Арбітри зафіксували у звітному турі 2 автоголи, призначили 2 пенальті (1 було реалізовано) та 3 дабл-пенальті (1 було реалізовано). Серед авторів можна відзначити авторів двох хет-триків (Андріан Гнатів з АК «Старява» та Віктор Поліванов з «Меркурію»), ще двом гравцям вдалося відзначитися дублями. Слід відмітити також той факт, що останній тур, як і належить вирішальному турові, відмітився принциповістю протистоянь, що вилилося в досить велику кількість карток різного кольору. Так, зокрема, арбітри продемонстрували 11 жовтих карток (3,67 попередження за матч), а також 2 червоні картки (причому одна з них була прямим вилученням).

Отже, переходимо до огляду кожного з матчів звітного 16-го туру чемпіонату.

«Меркурій» - «Fujikura» 4:5 (3:1).

Голи: Поліванов 1’ (Галах), Поліванов 7’, Поліванов 9’ (Тодощук Н.), Галах 26’ (Поліванов) – Бойко 12’, Когут 17’ (Бойко), Вишиваний 21’ (автогол, Танечник), Бойко 23’ (Саприка), Сенишин 25’.

Нереалізований дабл-пенальті: Бойко 27’ (воротар).

Попередження: Тодощук Н. 11’, Данильченко 23’, Поліванов 27’ – Бойко 11’.

Вилучення: Тодощук Н. 23’ (повторне попередження).

«Меркурій»: Кадира, Вишиваний, Данильченко, Науменко, Залізняк, Галах, Тодощук Н., Ленько, Поліванов.

«Fujikura»: Мірзаєв, Задорожний А., Буцик, Танечник, Саприка, Когут, Сенишин, Федина, Якимов, Стегніцький, Бойко.

Гравець матчу: Бойко («Fujikura»).

Єдиною інтригою звітного матчу було запитання чи зможуть кабельники взяти реванш за поразку в першому колі, тим самим забезпечивши собі п’яту сходинку першості. Після двох матчів, коли планетарні не могли зібрати достатню кількість гравців на поєдинки, не надто вірилося, що їм це вдасться і в останній грі першості. Проте саме на останню гру «Меркурій» зібрався практично найсильнішим складом, як ніколи у них було дві повні четвірки, які забезпечували змінність команді і свіжість протягом усього поєдинку. Кабельники в свою чергу також хотіли завершити чемпіонат перемогою, адже загалом місце, на якому команда опинилася, не в повній мірі відображає амбіції та сподівання керівництва колективу.

Початок матчу став несподіваним як вболівальників, так і для самих учасників поєдинку. Адже ніхто навіть допустити не міг, що вже до середини першого тайму планетарні будуть попереду 3:0, і це при тому що ще кілька небезпечних атак було змарновано. В цей день не могли кабельники знайти протидію Віктору Поліванову, який за перших 9 хвилин матчу оформив хет-трик. В ці хвилини дещо пригніченими виглядали підопічні Володимира Когута, які хоча й створювали гострі моменти, проте пробити Віталія Кадиру їм ніяк не вдавалося. Ближче до кінця першого тайму вони все-таки заволоділи ініціативою, змусивши планетарних притиснутись до власних воріт. В ці хвилини справжнім лідером команди проявив себе Назар Бойко, адже він не боявся брати ініціативу на себе і саме від нього йшло найбільше загострення в атаці кабельників. Тому логічним виглядав той факт, що саме Назар забив єдиний м’яч своєї команди до перерви, подарувавши надію на позитивний результат.

А після перерви з планетарними стався справжній провал, адже куди поділася та цікава та комбінаційна команда, яка в першому таймі не залишала жодних надій для «Fujikura»? Було враження, що гравці «Меркурію» вирішили відстоятися в своєму штрафному майданчику до кінця поєдинку, не давши можливості супернику забити. Але після перерви Фортуна вже посміхнулася підопічним Володимира Когута, які значно збільшили реалізацію створених гольових моментів. І лише коли кабельники зрівняли рахунок в зустрічі, планетарні дещо прокинулися і спробували зіграти зі суперником на відкритих курсах. Нічого доброго для них не принесла така тактика, проте зі середини другого тайму вони вже показували достойну гру, за яку не має бути соромно перед керівниками команди та вболівальниками. Як наслідок, кабельники здійснили чи не найбільший камбек чемпіонату, відігравшись з 0:3, а планетарні підтвердили свій статус однієї з найбільш безкомпромісних команд, яка хоча й поступалася у більшості поєдинків, проте давала бій усім командам першості.

АК «Старява» - GTL 5:2 (3:1).

Голи: Гнатів 4’ (Коваль), Кульматицький 6’ (Михалець), Коваль 10’ (Буньо), Гнатів 17’ (Коваль), Гнатів 26’ (Коваль) – Гнатів 2’ (автогол, Романишин), Лаврін Я. 26’ (Лаврін Ю.).

Нереалізований пенальті: Лаврін Ю. 14’ (поперечина).

Нереалізований дабл-пенальті: Хохлов 14’ (воротар).

Попередження: Бішко 29’ – Хомченко 4’, Лаврін Ю. 9’, Шокарєв 17’, Лаврін Я. 25’.

АК «Старява»: Михалець, Пунда, Білоус, Бішко, Буньо, Гнатів, Коваль, Кульматицький, Фролов.

GTL: Сіньков, Кунський, Лаврін Ю., Лаврін Я., Романишин, Хомченко, Хохлов, Шокарєв.

Гравець матчу: Гнатів (АК «Старява»).

Після перемоги в попередньому поєдинку «Fujikura» вже не залишалось жодної інтриги у звітному матчі, адже навіть після перемоги старявці не могли піднятися вище шостого місця в турнірній таблиці. Проте, якщо бути відвертим, гравці АК «Старява» заслуговували бути вище підсумковій таблиці, адже в кількох матчах показували дуже цікаву гру, нічим не поступаючись лідерам чемпіонату. Але неможливість постійно залучати оптимальний склад на матчі наклав свій відбиток на результат команди, тому на даному етапі гравці мають миритися тим місцем, яке зайняла команда по завершенню чемпіонату. Але останній матч, як виявилося, був дещо принциповим для старявців, адже на цей матч було залучено двох енергетиків, які, по суті, і забезпечили їм перемогу. Що ж до логістів, то нічого нового у звітному поєдинку від них ми не побачили – як завжди, повільний розіграш м’яча, великий акцент на стандартні положення та невдала гра при обороні власних воріт. Проте до цього всього в останньому турі додалася ще низька реалізація гольових моментів, яка не дала можливості надовго затриматися інтризі в матчі, адже ще до середини першого тайму підопічні Ігоря Пунди (який в цей день заміняв Юрія Хавера) забезпечили собі комфортний розрив у рахунку. По ходу поєдинку старявці повністю контролювали перебіг подій, граючи по рахунку, і не надто сильно рвалися вперед, віддавши ініціативу супернику. Вже зі середини другої половини логісти перейшли на гру в п’ять польових гравців, але й така тактика не була надто успішною, адже навіть наблизитися в рахунку до суперників вони не змогли. Таким чином, гравці АК «Старява» здобули заслужені три залікові бали, енергетики Андріан Гнатів та Володимир Буньо змогли провести додаткове тренування перед початком чемпіонату України в Екстра Лізі, а логісти так і не змогли переконати вболівальників, що вони готові боротися з більшістю лідерів цьогорічної Гранд Ліги.

«NG Metal» - «Бастіон» 6:2 (3:1).

Голи: Цюпка 5’ (Горбатий), Савін 5’ (Кефа), Маринюк 15’ (Кефа), Денис 27’ (пенальті), Горбатий 29’ (Кефа), Горбатий 29’ (дабл-пенальті) – Любуська 11’ (Струк), Цимбаляк 30’ (Савич).

Попередження: Струк 21’, Кузик 23’, Багряк 29’.

Вилучення: Струк 26’

«NG Metal»: Русецький, Чеботарь, Денис, Маринюк, Чеботарьов, Горбатий, Кефа, Савін, Цюпка.

«Бастіон»: Савич, Цимбаляк, Багряк, Іванишин, Лаба, Косий, Кузик, Струк, Кулик, Кікоть.

Гравець матчу: Горбатий («NG Metal»).

Цей матч мав дати відповідь на запитання, хто стане новим чемпіоном Гранд Ліги. Обидві команди ще ніколи в своїй історії не здобували цієї перемоги, тому можна зрозуміти з яким настроєм підходили до звітного протистояння. Дещо настрій був зіпсутим відсутністю трьох гравців у складі кожного зі суперників через їхню участь в турнірі ветеранів, проте даний факт не був передбаченим в Регламенті, тому команди були змушені грати саме тими гравцями, які залишилися в їхньому розпорядженні. Як ми й писали у нашому прев’ю, більш болючішими втрати були в металістів, оскільки в них значно коротша заявка за заявку фортечників, проте ця перевага не була настільки відчутною, щоб можна було віддати перевагу комусь зі суперників. Вірилося, що Василь Денис зможе з гідністю вийти з подібної ситуації, адже вже не раз протягом сезону у нього виникали проблеми зі складом, проте це не мішало його команді зберегти шанси на чемпіонство. Відмітимо, що металісти не втратили жодного залікового балу в другому колі до звітного протистояння, тоді як фортечники ледь-ледь уникнули поразки в минулому турі проти максималістів. Також характерною рисою команди Василя Дениса було те, що в усіх матчах, коли вони забивали першими, вони неодмінно перемагали, а коли пропускали першими – не здобували перемоги. Саме тому перший забитий м’яч для них носив значення практично золотого. Щодо складів команд, то дещо неочікуваною була поява у складі фортечників енергетика Степана Струка, в той час як Василь Денис зміг залучити Василя Кефу, якого вже довго не було видно у складі металістів. Ще однією рисою, яка суттєво вплинула на хід подинку була відсутність у воротах «Бастіону» Ігоря Стасюка і заміна його на Назара Савича. Хоча відсутністю тренера фортечників Ігоря Кудінова вже нікого не здивуєш, проте це була ще одна складова поразки його команди.

Було ясно, що противники не понесуться з перших хвилин на ворота суперників, зрозумілою була тактика очікування на помилку суперника. Вже зі стартовим свистком глядачі змогли переконатися, що нестримний Віталій Багряк отримав особистого «охоронця», яким був Юліан Горбатий, і, забігаючи наперед, скажемо, що Юліан виконав свою роль на 5 з плюсом, адже практично без гольових моментів для Віталія пройшов цей матч. Обмеженість у складі команди Василя Дениса ще більше згуртувала гравців, помічалася їхня зарядженість на поєдинок, відчувався досвід, який був у більшості гравців металістів. Не раз вони підстраховували один одного в захисті, не раз змушували суперників просто використовувати закиди вперед на Віталія Багряка, не бачачи шляхів для продовження атаки. Але ці закиди не мали успіху, оскільки Юліан Горбатий дуже пильно грав у захисті, і його постійно страхував голкіпер Назарій Русецький, який вже не один рік грає з Віталієм Багряком, добре знаючи усі його сильні та слабкі сторони. Дещо незрозумілою була позиція Степана Струка, якого відправили у другу четвірку, яка значно поступалася у маневреності як першій четвірці, так і суперникам, тому Степан не міг скористатися своїми козирями при організації атак фортечників. В такій тактичній побудові відчувалася відсутність тренера, який би зміг втрутитися в розвиток подій і дещо змінити склад четвірок. Також слід відмітити, що Назар Савич провів не найкращий свій матч, не виручивши в тих моментах, коли мав би це зробити. Не можна звинувачувати голкіпера в пропущених м’ячах, оскільки ми відмічали, що практично усі металісти мають великий досвід за плечами, тому й розіграші їхні часто ставити в складне становище захисників суперника, проте в кількох моментах він міг би виручити команду.

Два швидкі голи, забиті на 5-й хвилині першого тайму, зробили свою справу, надавши просто шалену перевагу металістам, – вже починаючи з цього моменту вони перебудувалися тактично, закривши усі зони в захисті, низько сівши при обороні власних воріт. Проте вони ні на мить не забували за контратаки, які подекуди були значно гострішими за масовані атаки суперників. Навіть, коли фортечникам вдалось відіграти один гол, на полі нічого не змінилося – одні йшли великими силами вперед, стараючись нівелювати перевагу противника, а інші раз-по-раз організовували швидкі випади, використовуючи вільні зони в захисті. Одна з таких контратак наприкінці першого тайму знову змусила Назара Савича виймати круглого з власних воріт, коли металістам вдалася просто-таки шедевральна атака, наконечником якої став Мар’ян Маринюк. Таким чином за переваги команди Василя Дениса 3:1 колективи пішли на перерву, і судячи з того, як розвивалися події в першій половині поєдинку, слабо вірилося, що фортечники зможуть повернутися в гру.

Але вже з перших хвилин другої половини матчу підопічні Володимира Партина взяли в облогу ворота Назарія Русецького, який наче білка в колесі трудився в той момент в рамці власних воріт. Під час перерви фортечники внесли деякі зміни в своєму складі, тому деяких з гравців ми більше не побачили у звітному поєдинку, а заміни проводилися вже не четвірками, а лише точково. За перших 3 хвилини другого тайму металісти заробили 4 командних фоли, 3 з яких завершувалися небезпечними штрафними ударами. Захист металістів ледь справлявся з таким натиском, але поряд з цим з кожною зіграною хвилиною усі присутні вболівальники помічали деяку приреченість в діях гравців «Бастіону», і відчувалося, що якщо вони не зможуть забити протягом кількох перших хвилин, то перевага перейде до металістів, що означатиме їхню перемогу в матчі за чемпіонство. Саме так і трапилося – фортечники не забили, а металісти помалу перехопили ініціативу, відвівши гру ближче до центру поля. Їм не було потреби бігти забивати м’ячі, тому вони зосередилися на обороні, хоча натиск значно послабився і атаки вже не були настільки гострими.

Новий виток хід поєдинку отримав після переходу гравців «Бастіону» в гру на 5 польових гравців, причому в той момент вони вже старалися грати одними гравцями, не здійснюючи замін. Однак ми вже не вперше пересвідчилися, що захист металістів добре почувається при обороні в меншості, тому були моменти, коли фортечники цілу хвилину могли перекочувати м’яча, не маючи змоги вивести своїх гравців на ударну позицію. А в одній з контратак Назарій Русецький викидаючи круглого на свого граючого тренера, влучив в руку Степана Струка, якому було показано червону картку і призначено пенальті. Не будемо займатися аналізом дій арбітрів, для цього в АФЛ є відповідні органи, тому лише констатуємо, що Василь Денис впевнено реалізував пенальті, практично забезпечивши перемогу в матчі, а відповідно і в усьому літньому чемпіонаті. Потім ще було 2 голи від Юліана Горбатого, який таким чином підсумував свій відмінний матч, і гол від Назарія Цимбаляка, який закрив літній розіграш Грнд Ліги Львова – 2019.

Якщо подивитися по грі, то металісти здобули важку, проте заслужену перемогу. В очних матчах між командами, які зайняли три перші місця, вони здобули 3 перемоги і 1 раз поступилися, тому слід визнати їхню заслужену перемогу в чемпіонаті, яка стала можливою лише через згуртованість команди, через повну взаємодію як на полі, так і поза ним, через розуміння гравців між собою, через відмінну гру в захисті та на лінії воріт, через хорошу комбінаційність та видовищність в атакувальній фазі, через дисциплінованість, стабільність та грамотний підбір виконавців. Вітаємо усю команду з цим видатним досягненням та очікуємо на наступні перемоги команди вже у вищих за рангом змаганнях.

А щодо «Бастіону», то дещо жаль цієї команди, яка вже вкотре впритул наблизилась до чемпіонства, проте не змогла здобути його. На жаль, в Регламенті не передбачено двох переможців, тому на даному етапі їм доведеться миритися з другим місцем в чемпіонаті і готуватися до наступних змагань, де, ми впевнені, Фортуна буде більш прихильною до них. Фортечники були лідерами практично протягом усієї першості, але в останньому матчі поступилися чемпіонством. Тому, можливо, варто пошукати причини ще й психології самих гравців, які не змогли належним чином налаштуватися на вирішальний матч. Важливо, щоб керівництво не приймало кардинальних кадрових рішень, не бралося судити про весь чемпіонат через призму одного матчу. Поза тим, срібні нагороди – це також значне досягнення, з яким ми вітаємо команду «Бастіон» і очікуємо на продовження боротьби за чемпіонство вже протягом зимової першості.

Символічна збірна туру: Русецький («NG Metal») – Горбатий («NG Metal»), Гнатів (АК «Старява»), Бойко («Fujikura»), Денис («NG Metal»).

Прес-служба АФЛ